Життя триває

Життя триває. Точиться війна Гнила зима, хвороба, вікна, гіркий дим Земле моя, обрав ординець бути ворогом твоїм Та стане добривом для лісового краю

Для тебе мир є сон, омана золота Смішні сусіди сіють жито, варять мед і пиво Мурують місто, торговище - справжнє диво Та жалюгідне їхнє римське право і закон

Щодня бої. Щодня горять поля Степи на півдні пам’ятають грецькі амфори і римські легіони Дакійські замки, часу плин - перебіг сонний Земле моя, їх пам’ятають обшири твої

Ти - відблиск раю. Ти - дівочий сміх і материнські очі Колиска Заходу, початок Сходу Могила грізних царств, домівка войовничого народу Війна ще точиться. Життя триває

---

Степи без краю. Чути кінський топіт Як славно билися ми вчора на обидва боки Плекала пісня, лицарство, життя розтоки Мене не подолати, доки я меча тримаю

Порозумілись вороги навколо. Я не знаю Чого чекати: нетривкого миру? Прихильности? Отруєного пиру? Сумнівно. Швидше виб’ють до ноги

Ніхто не б’є на сполох. Нас приспали Ми тонемо не у поразці - у болоті У обіцянках миру, у розкошах, у роботі Нас подолали не у бою - у розмовах

Є січі на Дунаї. Не журися, брате Хан обіцяє прихисток. Мабуть обмане Є швед, поляк, волох, є воля нездоланна Ми повернемося. Життя триває

---

Народом стали племена. Ми розрослися Повсталим в’ятичам, радимичам - ярмо і данина од рала Підкорені хозари. У степу стара Ітиль палала Ромеї пам’ятали князів імена

Народ хреста. Народ сокири й пісні Сини Япета - так записано у древньому сувої Навернені до віри грецької, для нас нової Така є доля. Обрана, довічна і проста

Поля й ліси, озера, ріки, море Все дихає спокоєм. Грай на гуслях, брате Нехай селянин оре - тут земля багата Тут вільний біг коней, у небі соколині голоси

Та спокою немає. Єдність ненадійна Зі зради Суздалі покористаються монголи Литва, Волинь і Галич не впадуть ніколи Від степу приховає ліс. Життя триває

---

Країна Оюм. У Археймарі щорічне торговище Ми є сусідами - венеди, анти, готи Провісники падіння Риму, поки що - на лімесі когорти Терпіння, брате. Римське царство буде твоїм

Привів вас Філімер, син Гадарика Розвідана Меотія, розгромлені сармати На вік твій стане подвигів - спокійно, брате Дух Готланду і Готискандзи не помер

Зі сходу суне гун - та сказано вогняне слово Їм кинув виклик славний Гізур, Хейдерекрів батько Тікай назад до степу, кочовий безхатьку Сміється з тебе пісня золотавих струн

В травневому розмаї, біля берегів Дніпра Прощай, мій брате. Чи надовго? Я не знаю Ти - Орвар-Од, я - Х’яльмар. Істина стара Життя ще точиться. Війна триває

Вірш невідомого.

Відправлено у https://t.me/RedditUATalks через https://t.me/RedditUATalksBot