Розбите серце розпач але я знаю що треба робити але боюсь наслідків

Треба порада (стосунки)

​Це мій перший пост у Reddit. Загалом я часто слухав історії на з Reddit YouTube, але тепер і я тут. Постараюся донести мою історію максимально розгорнуто. Імена та локації змінені, але це не сильно вплине на розповідь.

​На момент деяких подій мені було 21 рік, Кріс — 18 років, Артему — 20 років. Не сильно важливі персонажі Сашко та Ян

​Так сталося, що у мене в житті не так багато друзів та спілкування наживо. Проживаю за кордоном, з мовою країни, де я живу, все доволі важко, але я рухаюся у напрямку вивчення. В інтернеті є друзі, але це далеко що треба для нормального функціонування бо я зажди відчуваю самотність та таску З Яном ми часто подорожуємо. Сашко виключно онлайн Для пошуку будь-якого спілкування тут на місці я використовую один бот у Телеграмі. Успіхи не дуже У країні, де я живу, доволі багато українців, тому це має сенс.

​От одного разу я таа знайшов Кріс. Початок Кіатіня

Спілкуватися ми місяці потім зустрічається Раніше не погли через те що були у подорожах ми іх обожнюємо гори та ліси наша стихія

Вона мені задалася прекрасною людиною, ми зразу знайшли спільну мову, у нас спільні інтереси, навіть психологічні хвороби. Все починалося ідеально, і я відчув, що це дійсно моя людина. Особливо після того, як вона мені допомогла вирватися з токсичних умов проживання з матір'ю, де я відчував вічний стрес, аб’юз, крики і сварки.

​Ми поїхали у сусіднє місто на один день, щоб погуляти, і не встигли на наш потяг. Нам довелося добиратися з великою кількістю пересадок і робити велике коло. Врешті ми дісталися мого міста, і вона чисто фізично не змогла б доїхати у своє місто (хоча до нього їхати годину), бо була вже дванадцята ночі і транспорт не ходив. Я запропонував переночувати у мене, хоча розумів, що це не найкраща ідея, бо мати буде виносити мізки, знаючи її характер і поведінку. Але виходу не було не залишати ж людину на вулиці. Вона абсолютно нормально і з розумінням, на моє здивування, відреагувала на той треш, що у мене відбувається вдома. ​Наступного дня ми пішли до соцпрацівників, і вона розказала про мої проблеми. Я цього час боявся робити, і, напевно, зробив би це набагато пізніше, що ще більше руйнувало б мене зсередини.

І тут до Кріс у мене починають з'являтися почуття. Потроху. Ми знайомі лише 3 місяці, а від моменту першої зустрічі — 2.

​І тут підключається третій персонаж, Артем. Кріс якимось чином вмовила Артема, щоб я пожив у нього, бо в мене вдома жахлива ситуація. На той момент ми з ним бачилися один раз і не знали один одного взагалі.

Проходить час, і Кріс вмовляє своїх батьків (вони чудові люди), щоб я пожив у них в домі на період, поки вони будуть у відпустці. Мене, людину, яка ніколи ні від кого не отримувала ніякої турботи чи тепла, це вразило дуже сильно. Вони мене також ніколи не бачили, і мене вразило, що вони пускають у свій дім абсолютно незнайому людину. На той момент ми були знайомі з Кріс 4 місяці. ​На цей момент у мене сильні почуття до Кріс, і я все боявся про це їй сказати, бо не знав її реакції. Ми вже встигли поїхати у спільну подорож за 1500 км від дому, і я постійно відкладав зізнання. Думав, що подорож може скасуватися, потім через страх, що я свій день народження буду святкувати сам (вона була єдина і перша людина, з якою я святкував свій день народження). ​Проходить мій день народження. І тут я знаходжу житло і переїжджаю від токсичної обстановки вдома. Це було важко через деякі юридичні питання, але саме Кріс змогла зробити так, щоб я почав про це говорити. Саме завдяки цьому це стало реальністю я живу окремо, і моя психіка перестала постійно страждати.

​Проходить місяць, і нарешті я зізнаюся. Після стількох вдалих моментів я роблю це дуже дивно, але як є. Ми дивилися фільм на відстані, і я їй кажу: «Подивись, я тобі дещо написав». І цим «дещо» було зізнання: коротке, але доступне. У відповідь я чую: «Я не готова до стосунків». Я кажу, що ми можемо лишитися друзями, бо вона була єдиним моїм другом, з яким я міг регулярно бачитися.

​І тут я помічаю, що її ставлення до мене стало ще кращим і теплішим. Я був такий задоволений, у такому гарному настрої, як ніколи. Ми побачилися, і все пройшло нормально. Вона не проявила тепла при привітанні, але прощання було з такими теплими обіймами.

На наступну зустріч вона мене поцілувала у щоку. Я був розгублений, але такий задоволений — був на самому небі від щастя. І мене це здивувало бо її ні стає ніби як так ну не буває ж так думав я

​На той момент я знав, що Артем не є загрозою, бо чув, що у нього інші плани і погляди на жінок.

Наше спілкування трохи згасло через її невдалий досвід вживання канабісу з Артемом, який хотів його з нею покурити, про що аона мені казала раньше, я казав, що це не найкраща ідея.

Кріс зловила сильний бед-тріп, їй було дуже погано саме в емоційно-психічному стані. Пр що я не знав

Я написав: «Давно не спілкувалися, що сталося? Може, ти не хочеш зі мною спілкуватися?». Бо я сильно тривожна людина, для мене навіть якась інша відповідь може здаватися ознакою того, що все пропало. (Борюся з цим, початок цьому також заклала Кріс, сходивши зі мною до спеціаліста, за що я дуже вдячний. Вона сама запропонувала це ще в той час, коли я жив з матір'ю).

​Але все виявляється добре. Проходить півтора місяця. Ми зустрічаємося, і вона мені так невзначай показує свої спільні фотографії з Артемом вона робила колажі.

Дивлячись на ті фотографії, у мене псується настрій, бо я дуже ревную її до нього. А мої почуття до Кріс вийшли на новий рівень у той час я її дуже кохаю, мені в ній подобається все. Голос, очі, губи, як вона сміється, як говорить. Я її люблю до нестями.

​Вона питає, коли побачила, що я засмутився, дивлячись їхні спільні фото: «Ти ревнуєш?». І тут я розумію, що мене розкрили, бо я і справді ревнував, і кажу: «Так». Вона каже: «Добраніч, завтра буде розмова». Я був у неї вдома, і як тут поспиш, коли тобі таке кажуть

Але я тоді я ще й зрозумів, що відбувається. ​Незадовго до того я ділився зі своїм найкращим другом Сашком , з яким ми спілкуємося виключно онлайн, своїми переживаннями щодо Артема, який почав зближуватися з Кріс, про свої глибокі почуття до неї. Він казав мені: «Забий на неї, у неї купа психічних проблем, нащо воно тобі?». А я не хотів це слухати, бо кохав її до нестями. До того ж, ми якось знову почали менше спілкуватися з Кріс, була відсторонена від мене

Тільки Сашко знав, що я ревную Кріс до Артема.

І тут її питання про ревнощі почали наводити мене на думку, що Сашко якось зв'язався з Кріс і все їй розповів ну як воно і виявилося потім. ​На наступний день ми йдемо у кафе, де вона каже: «Не знаю, чи варто тобі це зараз казати, бо тобі це може розбити серце перед твоєю поїздкою ( я іхав з Яном у міні подорож)

Я кажу: «Так, давай ближче до діла». І тоді я дізнаюся, що Артем і Кріс поцілувалися. Я був у шоці, але виду не подав.

На іі питання чи це нормально для мене щоб зберігати дружбу я відповів так нормально

Як мені зараз думаєтця це була помилка

​І от саме головне, чому я цей допис вирішив зробити те, що мене повністю знищило морально, емоційно і фізично Новий рік. Сашко питає, як я провів Новий рік.

"Я хотів його провести з Кріс, про що питав за два тижні до свята, на що отримав відповідь, що вона його проведе з Артемом."

Арі росповідаю Сашкові випив таблетки для сну і пішов спати

. Тоді я проспав десь з 19:00 до 12:00 всю новорічну ніч

Для мене Новий рік завжди був якимось особливим святом, але я його святкував наодинці.

У мене була надія зустріти його з Кріс, але цього не сталося. Святкувати самому у мене не було ні бажання, ні грошей.

​І тут 2 січня, вечір. Мені пише Кріс: «Як ти провів Новий рік? Я думала, ти спав, бо нічого не писав». Так з насмішкою ніби

Що мені на той момент ще раз дало зрозуміти, що Сашко ій написавпро мій стан , і це до біса було так, як я і думав.

Вона майже ніколи не питала у мене, як у мене справи, хоча я це робив майже кожного дня, але я це прийняв. Бо любив її

​Ми переписувалися, я питав, як вона провела Новий рік. Вона розказує, і тут починається моє персональне пекло.

Вона кидає фото засосу з підписом «Ой». І каже він також отримав тобто Артем. Я не реагую ніяк, пишу, щоб показати своє незадоволення «Ладно, добраніч, солодких снів». Вона на це відповідає: «Нічого не скажеш, ем?».

Що дає мені зрозуміти: вона це зробила спеціально, грається з моїми почуттями.

​Мій світ падає, мої почуття були розчавлені, розмазані і викинуті у смітник. Стан жахливий. Це була вже перша година ночі 3 січня. Зранку мене очікувала довга дорога до мого Яна у Прагу, щоб якось відволітися від того, що я був на Новий рік сам, і змінити обстановку. Після того як я дізнався, що вона має засос від Артема, я, звісно, не спав. Мене розривало зсередини, моє серце було розбите. Нащо так робити знаючі про сильні почуття та ревнощі

У Празі я гублю свій телефон. Звязавшись через телефон Яна з Кріс і кажу ій про ситуацию бо у неї мій другий телефон який я дав ій після того як вона розбила свій у нашій подорожі Взагалі я хотів його ій подарувати але вона це спочатку сприйняла як жарт в потім відмовилися від того що це подарунок

Але цй буду ніби байдуже що у мене трапитись

У Яна був такий самий телефон як і у мене раніше я казав кріс що вона може купити його у нього

І от вона каже що хоче його купити і повернути мені мій хоча це два однакові телефони на що ми домовитися це зробити пізніше

Але я вже хочу припинити з нею спілкування бо мені це робить боляче але є три проблеми

Ми так і не обмінялися телефонами за який вона вже заплатила У нас вже оплачена подорож і я чисто морально не хочу іхати з нею бо вона розбила мені серце і знущалися над почуттями І до того ж я дізнаюся що вона ніби мала спробу самогубства не впевнений що це дійсно так але суть така Що я хотів обмінятися телефонами щоб вже не бачитися І припинити спілкування На що вона каже що не хоче нікого бачити до кінця тижня На що я питаю чому на що отримую відповідь у мене рецидиву депресії І сьогодні вона поще шо схрдила до лікаря накласти повязки і цілий день пила знеболювальні У неі вже був акт самогубства

Хочу зазначити що наше спілкування з моменту як я дізнався про засос до цього часу погіршилось вона довго не відповідає морозить і ніби відстронена При останній зустрічі подарувала браслет з каменів і підвіску за каменю Це я прийняв як знак прощання

Але у нас ще подорож запланована

​Як мені вчинити? Я хочу закінчити спілкування з нею бо мені це робить дуже боляче Але зараз вона у тому стані що вона може повторно накласти на себе руки

Але не хочу потім жити з тим що я став причиною цього

Дайте поради що робити . Я хочу пережити той біль розбитого серця і швидше відійти від того, що відбувається.

Частково написання сюди допомогло, тому прошу вибачення за непотрібні деталі

Posted Jan 14, 2026, 3:09 AM UTC

11
Loading comments…