Якийсь час тому була в тупику "а що робити далі?", та трохи почитавши, обговоривши цей момент, дійшла до такого плану: вступаю, селюсь в гуртожиток, йду працювати, прошу про щомісячну оплату навчання та індивідуальний графік щоб була можливість працювати.

План звісно не мед, але єдиний вихід з ситуації. Проте зараз переговоривши з батьком(не в курсі всієї ситуації), він просто заборонив жити в гуртожитку, через масовані обстріли. На запитання "а що якщо в мене очне навчання?", відповів "то будеш кожного дня їздити на нього з дому"(4 години мінімум тільки на дорогу, 200 грн щоденно не враховуючи метро)

От справді як??? Добре якщо б це просто навчання було, але я ніяк не зможу випросити ту суму яку треба сплачувати щомісячно. На перші два місяці заощаджень ще вистачить, але як далі? 

Це він так тонко давить, щоб вступила закордон чи що? Воювати з ним немає сенсу, він або знову влаштує цирк, або потрощить всі гаджети щоб взагалі не було доступу ні до інтернету ні до "навчання". Та і якщо все ж потайки звалю, і поставлю перед фактом що живу в гуртожитку, він або з-під землі дістане, або скаже робити що хочу, і викине всі мої речі які лишаться вдома.

От і як з такими умовами сепаруватись? 

Це абсурд що мені заборонили жити в гуртожитку, не зважаючи на очне навчання?